"Дистанційне навчання" ДФЗ (Історія України, 23 група)

"Дистанційне навчання"

матеріали для учнів в період карантину 

Додаткові факультативні заняття з підготовки до ЗНО 

Історія України (ДФЗ)

навчальні групи 23

Тема: "Радянська модернізація"

План заняття:

1.Програмні вимоги міністерство освіти ЗНО

2.Радянська модернізація в Україні. Індустріалізація.

3.Колективізація. Голодомор 1932-1933.

4.Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя, культ особи. Згортання українізації.

5.Суспільно-політичне, культурне та релігійне життя. 

6.Тестові завдання 

Відповіді надіслати на електронну адресу: zhlm2105@gmail.com

Корисні посилання: 

На Урок (Тестування)

ЗНО КЛУБ - це освітній портал, який допомагає безкоштовно готуватись до ЗНО https://znoclub.com/

iLearn - це безкоштовна гейміфікована платформаз навчальними онлайн-курсами, тестами та вебінарами для підготовки до ЗНО http://ilearn.org.ua/

ЗНО-ОНЛАЙН - Онлайн тести зовнішнього оцінювання https://zno.osvita.ua/

Be Smart від EDUGET - онлайн-платформа для допомоги в підготовці до ЗНО https://besmart.study

EdEra Books - соціальний проект інтерактивної освітньої літератури. 

https://www.ed-era.com/books/

EdEra - студія онлайн-освіти

https://www.ed-era.com/

1.Програмні вимоги міністерство освіти ЗНО

ФАКТИ:

Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя, культ особи. Згортання українізації.

ДАТИ:

1928-1938 рр. - період радянської модернізації в Україні;1928 р. - Шахтинська справа;1929 р. - справа СВУ;1929 р. - рік великого перелому, початок суцільної колективізації;1932 - 1933 рр. - Голодомор - геноцид українського народу;1934 р. - перенесення столиці України з Харкова до Києва.

ПЕРСОНАЛІЇ:

О.Стаханов, П.Постишев. С.Косіор, М.Скрипник, Й.Сталін.

ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:

«форсована індустріалізація», «стаханівський рух», «колективізація», «розкуркулення», «закон про п'ять колосків», «голодомор», «розстріляне відродження».

ВМІННЯ:

Позначати на картосхемі основні індустріальні об'єкти, побудовані за часів модернізації. Характеризув ати сутність та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні. взаємозв'язок між різними складовими економічної політики сталінського режиму (індустріалізація, колективізація). Зміни в соціальній структурі населення Особливості суспільно-політичного та культурного життя періоду. Визначати причини та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації, зв'язки між радянською модернізацією і зміною соціальної структури українського радянського суспільства, масовими репресіями в Україні. Причини та наслідки Голодомору 1932-33 рр. Порівнювати політику непу та економічну політику 1930-х років.

2. Радянська модернізація в Україні. Індустріалізація.

ФАКТИ:

Ще в грудні 1925 р. відбувся XIV з'їзд РКП(б) (на з'їзді назву партії змінено на ВКП(б)), який проголосив курс на індустріалізацію. Наступний XV з'їзд ВКП(б) схвалив директиви першого п'ятирічного плану. Перший рік п'ятирічки розпочався в жовтні 1928 р. Продиктовані Сталіним планові темпи зростання промислового виробництва були небаченими: 37,7 % за рік (у середньому за три роки, починаючи з другого року п'ятирічки).Від другої половини 1935 р. було вирішено скасувати граничну межу в заробітках. Після цього залишалося тільки ініціювати кампанію з пропаганди рекордів. У ніч на 31 серпня 1935 р. вибійник шахти «Центральна-Ірмино» в Кадіївці (тепер - Стаханов) Олексій Стаханов застосував метод роботи, що ґрунтувався на поділі виробничих операцій між вибійником і кріпильником. Це дало йому можливість в 14,5 раза перевищити норму.Рекорди стахановців були підставою для істотного підвищення норм виробітку і планових завдань. Це призводило до перенапруження виробничого процесу і неминучих зривів, які розглядали як саботаж або шкідництво.Конкретні результати капітального будівництва в Україні були вагомі. Серед побудованих у СРСР 35 промислових гігантів цивільної промисловості в Україні споруджено 12, з них 7 новобудов і 5 докорінно реконструйованих підприємств. Найвідоміші новобудови - це три металургійні заводи («Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь»), Дніпрогес, Дніпроалюмінійбуд, Краммашбуд і Харківський тракторний завод (ХТЗ). Гігантами серед реконструйованих об'єктів були Луганський паровозобудівний завод і чотири металургійні - в Макіївці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську й Алчевську (перейменованому тоді в Комунарськ).

ДАТИ:

1928-1938 рр. - період радянської модернізації в Україні.

ПЕРСОНАЛІЇ:

Йосип Сталін (псевдонім Й. В. Джуґашвілі) - комуністичний лідер СРСР. Генеральний секретар ЦК ВКП(б) з 1922 року. До середини 1930-х рр. сконцентрував у своїх руках усю повноту державної влади, встановив режим терору, який досяг апогею в 1937-1938 рр.

ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:

«Соціалістична індустріалізація» - комплекс заходів, вжитих ВКП(б) у 1920-1930-х рр., що мав на меті модернізацію промисловості: будівництво заводів, фабрик, залізниць та інших індустріальних об'єктів.

Стахановський рух - масовий робітничий рух за підвищення продуктивності праці, досягнення високих виробничих показників. Початок стаханов-ського руху покладено у Донбасі. У ніч на 31 серпня 1935 р. вибійник шахти «Центральна-Ірмино» в Кадіївці (тепер - Стаханов) Олексій Стаханов застосував метод роботи, що ґрунтувався на поділі виробничих операцій між вибійником і кріпильником. Це дало йому можливість в 14,5 раза перевищити норму. Услід за Стахановим почали штурм рекордів інші робітники. Рекорди стахановців були підставою для істотного підвищення норм виробітку і планових завдань. Це призводило до перенапруження виробничого процесу і неминучих зривів, які розглядали як саботаж або шкідництво. Звинувачувані потрапляли до рук чекістів.

3. Колективізація. Голодомор 1932-1933.

ФАКТИ:

Щоб загнати селян у колгоспи, було вирішено знищити найзаможніший прошарок селянства, тобто тих, хто опирався з особливою силою. Незаможних, які не погоджувалися йти в колгоспи, оголошували «підкуркульниками» й теж репресували.Колективізація мала забезпечити нееквівалентний обмін між містом і селом, полегшити викачування селянських ресурсів у державний бюджет. Вступаючи до колгоспу, кожен селянин передавав свої права на розпорядження виробленою продукцією голові правління. А через нього державні установи діставали іможливість визначати, скільки виробленої продукції треба залишити на задоволення потреб колгоспу й колгоспників, а скільки - вилучити до централізованого фонду.Проблему модернізації сільськогосподарського виробництва розв'язували шляхом будівництва державних машинно-тракторних станцій. Перша в СРСР МТС постала в 1928 р. в Україні, у радгоспі ім. Т. Шевченка Березівського району на Одещині. Розгортання мережі МТС відбувалося надзвичайно швидко. Від жовтня 1930 р. до кінця 1932 р. у середньому кожні два дні з'являлася нова МТС.За роки суцільної колективізації в Україні було експропрійовано близько 200 тис. селянських господарств. Фактично ж розпалося майже вдвічі більше господарств, причому чимало - з ініціативи самих селян.У 1933 р. внаслідок конфіскації всіх продовольчих запасів голодною смертю загинуло від 3 до 3,5 млн осіб. Повні демографічні втрати в Україні (без Кубані - одного з шести округів Північно-Кавказького краю, де теж здійснювалася конфіскація всього продовольства), включно зі спричиненим голодомором зниженням народжуваності, сягнули за 1932-1934 рр. 5 млн осіб.Традиційна для ринкового суспільства структура населення була деформована ліквідацією приватної власності на засоби виробництва. Цілком зник клас селян-власників, який перед суцільною колективізацією становив переважну більшість населення. Зникла також велика верства самодіяльного кустарно-ремісничого населення. Колишні кустарі й ремісники разом з колективізованими селянами утворили численну соціальну верству працівників кооперативно-колгоспного сектору народного господарства. Найістотнішою рисою, що визнала їхній соціальний статус, була економічна залежність від держави. Працівників радгоспів та МТС називали робітниками, а колгоспників, як і раніше, селянами.

ДАТИ:

1929 р. - рік великого перелому, початок суцільної колективізації;1932 - 1933 рр. - Голодомор - геноцид українського народу.

ПЕРСОНАЛІЇ:

Павло Постишев - секретар ЦК ВКП(б), член політбюро ЦК КП(б)У, якого на початку 1933 р. направили в Україну як особистого представника Сталіна з необмеженими повноваженнями. Один з організаторів Голодомору 1932-1933 рр. і масових репресій в Україні.

ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:

Колективізація сільського господарства - процес докорінної перебудови аграрного сектору, ініційований більшовицьким керівництвом наприкінці 1920-х років. Колективізація передбачала перетворення дрібних індивідуальних господарств на колективні підприємства (колгоспи) для встановлення цілковитого контролю держави за сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів та потенціалу для модернізації всього господарства.

Голодомор - соціально-господарське явище, що виявляється у позбавленні населення мінімуму необхідних продуктів харчування і призводить до зміни демографічної та соціальної структури населення регіонів, а інколи і країн. Голодомор виникає внаслідок неврожаю, зумовленого природними причинами (посуха, повінь, морози, нищення посівів шкідниками та ін.), наслідками воєн, недосконалістю господарської системи. В окремих випадках Голодомор організовувався штучно з метою винищення певних груп населення, а інколи цілих народів для досягнення політ, цілей. Голодомор (голодний мор) 1932-1933 рр. в Україні - один з різновидів сталінського політичного терору, спеціально спрямованого для придушення саботажу примусово загнаних у колгоспи українських селян, які не бажали безплатно, за «порожні» трудодні працювати на державу.

«Закон про п'ять колосків». 7 серпня 1932 р. ВЦВК і РНК СРСР ухвалили постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності». Згідно з нею розкрадання колгоспного майна каралося розстрілом, а за «пом'якшуючих обставин» - позбавленням волі на строк не менше 10 років. За півкишені зерна, принесеного з поля голодуючій сім'ї, селянин діставав повний строк у концтаборі. У народі цей драконівський акт охрестили «законом про п'ять колосків».

Розкуркулення - експропріація заможних (т. зв. куркульських) селянських господарств, що здійснювалася більшовиками в Україні в ході колективізації сільського господарства й супроводжувалася масовими депортаціями.

4. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя, культ особи. Згортання українізації.

ФАКТИ:

3 наказу Сталіна органи державної безпеки (з 1922 р. - Державне політичне управління, скорочено - ДПУ) сфабрикували справу про «шкідницьку» організацію з господарників та інженерів, які працювали здебільшого в кам'яновугільній і металургійній промисловостях Донбасу. У 1928 р. у Москві було проведено показовий процес. Після цієї «шахтинської справи» почалося організоване цькування спеціалістів з дореволюційними дипломами. Багаторічне переслідування спеціалістів не-пролетарського походження призвело до майже цілковитого винищення цього нечисленного прошарку інтелігенції.Першим процесом проти української гуманітарної інтелігенції стала справа «Спілки визволення України» («СВУ»). Процес був задуманий з метою дискредитації української інтелігенції: організатори справи поставили на чолі цієї міфічної спілки одного з керівних діячів Української революції, віце-президента ВУАН Сергія Єфремова. Всього на лаві підсудних опинилося 45 осіб.

ДАТИ:

1928 р. - Шахтинська справа;1929 р. - справа Союзу Визволення України.

ПЕРСОНАЛІЇ:

Станіслав Косіор - у 1928-1938 рр. - генеральний (від 1934 - перший) секретар ЦК КП(б)У. Виконавець сталінської політики в Україні.

ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:

Тоталітаризм - одна з форм авторитарної держави, характерними рисами якої є повний (тотальний) контроль над усіма сферами життя суспільства, заборона демократичних організацій, ліквідація конституційних прав та свобод, репресії, мілітаризація суспільного життя.

5. Суспільно-політичне, культурне та релігійне життя.

ФАКТИ:

1934 р. - перенесення столиці України з Харкова до Києва.Надзвичайний VIII з'їзд рад 5 грудня 1936 р. затвердив нову Конституцію СРСР. За її зразком були розроблені проекти конституцій союзних республік. Проект Конституції УРСР було опубліковано 1 січня 1937 р. Наприкінці січня надзвичайний з'їзд рад України її затвердив.Уряд поставив вимогу до середини 30-х років «закрити проблему» щодо ліквідації неписьменності. Тих, хто працював, змушували відвідувати заняття в школах грамоти в неробочий час. У 1933 р. в Україні школи грамоти відвідували 799 тис. осіб, у 1934 р. - близько 840 тис, у 1938 р. - 620 тис.Творчість українських майстрів літератури та мистецтва мала яскраво виражений національний характер. Саме через це багатьох з них тоталітарний режим звинуватив у «буржуазному націоналізмі». Письменники української діаспори назвали 30-ті роки добою «розстріляного відродження».

ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:

«Розстріляне відродження» - духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 20-х - початку 30-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом.

ПЕРСОНАЛІЇ:

Микола Скрипник, Микола Хвильовий, Олександр Довженко

6.Тестові завдання 
Відповіді надіслати на електронну адресу: zhlm2105@gmail.com

1. Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«Експропріація непродуктивних класів, анулювання боргів, зосередження доходів від промисловості, держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної системи в руках держави - самі по собі дають можливість такого нагромадження всередині країни, яке забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва темп розвитку індустрії».

В уривку вказано на

1. джерела індустріалізації.
2. наслідки індустріалізації.
3. етапи індустріалізації.
4. причини індустріалізації.

2. Постанова РНК УСРР про занесення на «чорну дошку» колгоспів за «злісне саботування хлібозаготівель» призвела до

1. ліквідації "куркулів" і "підкуркульників", виселення решти селян до Сибіру.
2. конфіскації всього продовольства й посівного фонду, припинення постачання товарів.
3. надання екстреної продовольчої допомоги членам колгоспу за рахунок селян-одноосібників.
4. 3.вилучення господарського реманенту та примусове відправлення колгоспників на промислові новобудови.

3. Що стало наслідком розгортання в СРСР стахановського руху?

1. уведення кримінальної відповідальності за запізнення на роботу.
2. заборона робітникам самовільно залишати підприємства.
3. підвищення норм виробітку продукції.
4. запровадження семиденного робочого тижня.

4. Установіть відповідність між явищем періоду радянської модернізації та його наслідком. Період радянської модернізації

Період радянської модернізації 1. індустріалізація 2. колективізація 3. масові репресії 4. культурна революція

Наслідки А. ліквідація індивідуального селянського господарства Б. перевищення промислового виробництва над сільськогосподарським В. нав'язування суспільству комуністичної ідеології Г. ліквідація багатопартійності Д. насадження в суспільстві атмосфери страху

5. Зображений агітаційний плакат 1930-х рр. є джерелом для визначення.

1. причин індустріалізації.
2. переваг індустріалізації.
3. масштабів індустріалізації.
4. джерел індустріалізації.

6. «Перекачування коштів із села в місто» наприкінці 1920–1930-х рр. було одним із

1. шляхів стримування зростання цін на сільгосппродукцію.
2. способів матеріального стимулювання селянства.
3. джерел фінансування індустріалізації.
4. інструментів проведення грошової реформи.

7. У 1932 р. кількість членів КП(б)У становила понад 500 тис. осіб, а в 1938 р. - близько 260 тис. осіб. Що зумовило скорочення чисельності Компартії України?

1. зневіра в можливості побудови соціалізму.
2. здійснення масових репресій у республіці.
3. наростання загрози Другої світової війни.
4. згортання політики «українізації».

8. Що було характерним для культурного життя України в 1930-ті рр.?

1. створення творчих літературно-мистецьких об'єднань.
2. запровадження загальної обов'язкової середньої освіти.
3. насадження єдиного творчого методу - «соціалистичного реалізму».
4. вигнання нелояльних до радянської влади митців за кордон.

9. Що стало результатом державної політики в галузі культури в СРСР та УРСР наприкінці 1930-х рр.?

1. розквіт авангардного мистецтва
2. запровадження загальної обов'язкової середньої освіти.
3. скасування цензури засобів масової інформації
4. ліквідація масової неписьменності дорослих

10. Укажіть особливості процесу індустріалізації, здійснюваної в Україні в другій половині 1920-1930-х рр.

1. децентралізація управління галузями промисловості та будівництва
2. побудова та реконструкція великих промислових об'єктів
3. розширення прав підприємств у виробництві та збуті готової продукції
4. нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки
5. пріоритетний розвиток галузей легкої промисловості
6. поява в промисловому комплексі республіки нових галузей

11. Що стало наслідком створення Спілки письменників України (1934 р.)?

1. припинення масових репресій серед літераторів.
2. утвердження ідеологічного контролю за творчістю митців.
3. формування самобутньої літературної течії модерністів.
4. поглиблення процесів «українізації».

12. С. Косіор, виступаючи на з'їзді КП(б)У, заявив, що 

«...на Украіїні класова боротьба більш напружена, ніж в інших містах, і ворог, націоналіст - у нас більш досвідчений, лютіший, ніж де б то не було в інших республіках і областях Союзу». Ця теза стала підґрунтям для здійснення в республіці

1. кампанії з розкуркулення в 1929 - 1932 рр.
2. терору голодом у 1932 - 1933 рр.
3. політики коренізації на початку 1930-х рр.
4. масових репресій у другій половині 1930-х рр.

13. Політичний процес в СРСР, що започаткував широкомасштабні репресії в країні наприкінці 1920 - на початку 1930-х рр., увійшов в історію під назвою

1. справа «Українського національного центру».
2. справа «Спілки визволення України».
3. Шахтинська справа.
4. Справа Промпартії.

14. Із якою метою партійно-державне керівництво УСРР наприкінці 1920-х рр. розповсюджувало зображений плакат?

1. Спонукати одноосібників добровільно вступати в колгоспи.
2. Викликати у селян зневажливе ставлення до одноосібників.
3. Посилити класову боротьбу на селі проти куркульства.
4. Роз'яснити селянству завдання політики «ліквідації куркульства як класу».

15. Що стало наслідком форсованої індустріалізації, здійснюваної в Україні наприкінці 1920 - у 1930-х рр.?

1. комплексний розвиток народного господарства
2. високі темпи розвитку важкої промисловості
3. інтенсивний розвиток легкої промисловості
4. децентралізація управління промисловістю

16. Політика «ліквідації куркульства як класу», здійснювана партійно-радянським керівництвом СРСР і УСРР у 1930-1931 рр., мала за мету

1. вигнати куркулів зі створюваних колгоспів і радгоспів.
2. змусити більшу частину селянства об'єднуватися в колгоспи.
3. посилити матеріальну зацікавленість селян у суспільній праці.
4. перерозподілити землю куркулів на користь бідняків.

17. Яке явище суспільно-політичного життя в СРСР у 1930-х рр. проілюстровано в таблиці? Керівний склад Київського військового округу

1. заміна колишніх офіцерів царської армії «червоними командирами»
2. забезпечення новобудов трудовими ресурсами за рахунок армії
3. масові репресії проти командного складу Червоної армії
4. скорочення особового складу збройних сил країни

18. Зрощення правлячої партії з державним апаратом, установлення жорсткого контролю за суспільно-політичним життям та економічною сферою в Україні в 1920-1930-х рр. свідчило про

1. зростання ролі громадянського суспільства.
2. завершення будівництва основ соціалізму.
3. зниження рівня життя населення.
4. зміцнення тоталітарного ладу.

19. «Закон про п'ять колосків» був складовою політики

1. введення госпрозрахунку між державою та колгоспами.
2. передання земель заможних селян бідняцьким господарствам.
3. масових репресій проти селянства.
4. освоєння цілинних та перелогових земель.

20. Напис на плакаті: «Учора - рубіж новатора, сьогодні - робоча норма!» Зображений плакат, присвячений стаханівському руху, відображає його

1. наслідок.
2. причину.
3. передумову.
4. зміст.

21. «Розстріляне відродження» – умовна назва

1. покоління українських політичних діячів часів Української революції, знищених під час Великого терору 1930-х років.
2. групи українських «буржуазних спеціалістів», розстріляних у ході боротьби зі «шкідництвом» у 1920–1930-х роках.
3. літературно-мистецької генерації України 1920–1930-х років, репресованої сталінським режимом.
4. плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-х роках у справі «Спілки визволення України».

22. Конституція Української РСР 1937 р. законодавчо закріплювала:

1. входження республіки до складу СРСР без права виходу з його складу, функції її органів державної влади та управління.
2. перемогу соціалізму та побудову основ соціалістичного суспільства.
3. диктатуру трудящих мас, завданням якої є здійснення переходу від буржуазного ладу до соціалізму шляхом проведення соціалістичних перетворень.
4. побудову розвиненого соціалістичного суспільства та керівну роль комуністичної партії в суспільному і державному житті.

23. Яке з поданих понять є зайвим в цьому логічному ланцюжку: «Союз визволення України», «Шахтинська справа», «Спілка визволення України», «Український національний центр»?

1. «Союз визволення України»
2. «Шахтинська справа»
3. «Спілка визволення України»
4. «Український національний центр»

24. Жертвою якої репресивної акції став академік Сергій Єфремов?

1. «Шахтинської справи»
2. Голодомору
3. «Закону про п’ять колосків»
4. справи «Спілки визволення України»

Відповіді надіслати на електронну адресу: zhlm2105@gmail.com

Історія України в історіях: Лекція 24 "Утвердження тоталітарного режиму в
1929-1939 рр."

Історія про форсовану індустріалізацію, колективізацію, голод та "розстріляне відродження"

https://znohistory.ed-era.com/m5/l24